Полезные ссылки
Поиск среди 3715 разработок
Помилки батьків в очікуванні іспитів
Очікування результатів іспитів – напружений момент для всієї родини. Емоції просто зашкалюють. Але найважче у цій ситуації не школярам та студентам, а їхнім батькам, які мають постійно пильнувати, щоб не сказати чогось зайвого. Нижче наведені 10 помилок, яких найчастіше припускаються батьки у цій ситуації. Отже, вам загрожує небезпека, якщо ви: 1. Не усвідомлюєте, що все сказане вами буде сприйматися неправильно. Завжди бути неправим – одна з багатьох "переваг" усіх батьків, які мають дітей-підлітків. Та коли ви відкриваєте конверт із результатами іспитів своєї дитини, вираз вашого обличчя має бути відповідним, інакше вам може знадобитися екстрено його змінювати, що не завжди і не всім вдається. Щойно ви якнайкраще спромоглися зобразити сум, може виявитися, що у вас є привід для свята. Та якщо у вас немає з цим проблем – вітаємо, можете собою пишатися. 2. Не готові до звинувачень у "несерйозності". Це зрозуміти надзвичайно важко. Ви щойно продемонстрували взірець батьківської турботи та співчуття, настільки щирий, що кожне ваше слово ніби супроводжувалось фанфарами. Ви настільки проникли ся співчуттям, що аж в голові запаморочилося, та раптом ви з усієї сили налітаєте на крижану стіну, оскільки у відповідь на свою підтримку чуєте: "Ти це несерйозно. Це просто слова. Якщо вважаєш, що це жахливо, то краще так вже й скажи". 3. Пишете про своє розчарування у Facebook. Інтернет – небезпечна територія. З найкращих міркувань турботлива матуся, якій у руки потрапив iPad, робить допис на Facebook про те, що результати екзаменів її дитини не зовсім такі, як очікувалося. Далі йде іронічне порівняння із затонулим "Титаніком", такий собі батьківський жарт. У будь-якій іншій ситуації підлітків такий допис міг би розважити, але тільки не у світлі результатів іспитів. 4. Кажете щось на зразок: "Чого б це мені розчаровуватись? Це ж чудові новини!". Посміхайтеся так довго, скільки лише зможете. У цій ситуації треба з усіх сил показувати, наскільки ви щасливі. І хоч оцінки вашої дитини можуть бути просто чудовими, очікувати нестримної радості з боку сина чи доньки не варто. Адже сучасні підлітки перебувають під постійним тиском порівняння з іншими, тож все, що не є ідеальним, може сприйматися як катастрофа. Вони можуть просто зараз поставити хрест на своїй майбутній кар’єрі. Життя скінчилося. Подивіться лишень на гламурних блондинок, що посміхаються зі сторінок видань. Вони ж стовідсотково склали все на відмінно. Чому у мене все не так? Що тут скажеш? Продовжуйте посміхатися. 5. Порівнюєте результати своєї дитини із сестрою/братом. Навіть не думайте про це. Найобразливіше з того, що ви можете вдіяти щодо до свої дитини, це порівняти її результати на іспитах з оцінками брата чи сестри, які настільки розумні, що їхні знання наче зірки у небі освітлюють шлях крізь темряву для всієї родини. На такі порівняння болісно реагують всі діти, починаючи з дитсадка. Також намагайтеся уникати всіляких жартівливих порівнянь. Жарти тут недоречні. 6. Кажете, що сьогодні екзаменатори намагалися не ставити "відмінно". Може ви і справді так вважаєте, але краще тримайте ці думки при собі. І хоч вам одразу пригадається, що, наприклад, у Британії до 1987 року діяло обмеження на кількість максимальних оцінок на іспитах, краще зупинитись і згадати, що часи сьогодні вже не ті. 7. Не дотримуєтесь своїх обіцянок. Коли ви чуєте від дитини щось на зразок: "Якщо б ви були задоволені моїми оцінками, то купили б мені квиток на фестиваль", це вже початок проблеми. Звісно, кажете ви дитині, ми задоволені твоїми результатами, чого не можна сказати про шантаж. До того ж, ти знаєш, скільки коштують квитки на цей захід? Я знаю, ми з татом казали, що якщо ти будеш гарно вчитися та отримаєш хороші оцінки на іспитах, ми будемо щасливі, та давай не будемо забувати про реальність. Зрештою, завжди є можливість для вдосконалення, от поглянь хоча б на свою сестричку… 8. Обіцяєте дитині, що все одно будете її любити. Є такі фрази, які начебто і мають підтримувати, але чомусь роблять тільки гірше. Краще забудьте про вислови на кшталт "Ми все одно любимо тебе, не так вже все й погано", або "Це не кінець світу", "Буває і гірше" та "Якщо чесно, у мене ніколи не було впевненості щодо цього університету". Це все одно що повісити у кімнаті дитини плакат із надписом "Невдаха". 9. Кажете, що ваш улюблений актор чи письменник не вчився в університеті. Такі історії можуть підбадьорити когось хіба що у кіно, а в реальному житті, де погані новини поширюються у соцмережах зі швидкістю світла, нічого хорошого з них не виходить. Уникайте всіляких життєствреджувальних прикладів з життя, коли невдахам раптово посміхалася доля, бо ваша дитина, скоріше за все, зараз невдахою і почувається. 10. Виглядаєте трохи занепокоєним, коли насправді треба радіти. Ви отримали чудові новини, все пройшло просто чудово. Усі зусилля вашої дитини виправдані. Та ви чомусь раптом відчуваєте якусь батьківську ностальгію: лише вчора ваші діти приносили додому малюнки з дитсадка, а сьогодні вже вступають до університету. Краще нічого не кажіть, а просто підніміть за них келих шампанського. |
Прикрепленные файлы
Загрузка файлов разрешается только зарегистрированным пользователям