Всесвітній день здоров'я 2015: «Безпека харчових продуктів»

Проблема навіть не у кількості, а в якості продуктів харчування

7 квітня 1948 року була заснована Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), її призначення – займатись усіма питаннями, пов'язаними зі здоров'ям людства. Починаючи з 1950 року,  7 квітня стали відзначати як – Всесвітній день здоров'я. Кожного року це свято присвячене певній темі. Тема Всесвітнього дня здоров'я у 2015 році – «Безпека харчових продуктів», а проходитиме він під гаслом "Від ферми до тарілки – зробити продукти харчування безпечними!».
 

У ВООЗ підрахували: через неякісні продукти харчування у світі щороку помирає 2 млн. людей. Всюдисущі бактерії, віруси і паразити, хімічні і радіоактивні речовини, які потрапляють у наш організм з їжею, можуть спровокувати понад 200 захворювань — від діареї до раку! Більшості українців якісні та корисні продукти харчування — не по кишені. За статистикою, середньостатистична українська родина витрачає на їжу 52% доходів, у той час як у найбідніших країнах ЄС — не більше 20%. Тут не те що про здорове харчування дбати — з голоду би не померти...

«Для українців на першому місці — низька вартість та смакові якості продуктів харчування. Хочуть з’їсти багато смачної їжі за невеликі гроші. Скільки там поживних речовин і калорій — їх не цікавить. Головне — набити шлунок. Для європейців найважливіше — безпека харчів, - каже завідуючий відділом гігієни харчування Українського НДІ харчування, член Асоціації діє­тологів України Владислав Сластін. - Українці надають перевагу ринкам, бо там можна торгуватися. Багато хто вважає, що домашнє молоко, налите у пластикову пляшку, корисніше за магазинне, “з порошку”; що картоп­лю на базарі їм продадуть “з городу”, а у супермаркеті - “підсипану”. Але якщо ринок — стихійний, хто проконтролює якість цих харчів? Жодних висновків — ні санітарно-епідеміологічної, ні ветеринарної служби — покупцеві не нададуть. Можна лише повірити продавцеві на слово, а отруївшись - не зможете навіть поскаржитись на недобросовісного торговця. Сьогодні він на одній вулиці свій крам збуває, а завтра — на іншій. І у супермаркеті можете придбати неякісний продукт, і у суперкрутому ресторані. Але ризик — менший. Контролюючі органи періодично проводять перевірки, та й внутрішня система контролю працює — ніхто не хоче втрачати клієнтів». 

“Незбалансоване, нераціональне харчування, вживання у їжу неякісних продуктів — одна з причин, чому українці не можуть похвалитися міцним здоров’ям і високою тривалістю життя, - вважає фахівець. - Здоров’я людини лише на 10% залежить від генетики, на 10% - від медичного обслуговування і на 10% - від екології. На 70% - від способу життя (фізичної активності, наявності/відсутності шкідливих звичок, стресостійкості та харчування). Про яке здоров’я і довголіття можна говорити, якщо людина регулярно пропускає сніданок, обідає бутербродами, а ввечері — надолужує згаяне? Якщо добовий набір продуктів у раціоні сімей — одноманітний, не вистачає білка, вітамінів, корисних жирів, а ось вуглеводів, навпаки, забагато? Якщо продукти, які регулярно вживає у їжі, містять потенційні канцерогени або збудники інфекційних захворювань?” 

“Вирощуйте овочі-фрукти самі — тоді будете впевнені у їх якості, - радить голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов. - Якщо живете у місті і не маєте дачної ділянки, купуйте продукцію у фермерів, яким довіряєте. Бажано, щоб з цими людьми були знайомі особисто і не один рік. Або можете купувати сертифіковані органічні продукти, які гарантовано вирощені відповідно до європейських стандартів та пройшли строгий контроль якості і безпеки. Хоча це — дороге задоволення. Органічні продукти на 5-10% дорожчі за звичайні (овочі-фрукти - у 2-4 рази)”.

“Правильно харчуватися можна й за невеликі гроші, - каже. - Бідна людина, яка їсть картоплю, моркву і капусту, придбані на базарі “з рук”, проживе довше за любителя органічної горілки, пива та чіпсів, який на свої захцянки витрачає по кілька тисяч гривень на місяць”. 

“Більшість збудників кишкових інфекцій — доволі живучі, - каже лікар-епідеміолог Львівського міського відділу обласного лабораторного центру Держсан­епідслужби України Сергій Шинкаренко. - Наприклад, бактерії, що провокують дизентерію, можуть жити поза організмом 35 днів. Сальмонели у замороженому м’ясі зберігають життєдіяльність... протягом 2-3 років! А якщо м’ясо тримати у холодильнику (при температурі +5 +8°С), вони ще й активно розмножуватися почнуть. При +60°С більшість бактерій гине вже через годину, а при кип’ятінні — моментально. Віруси — більш стійкі. Можуть зберігати життєдіяльність від 10-15 діб до місяця. При +60°С гинуть через 3-4 години, при кип’ятінні — через 10-15 хвилин”. 

Аби уникнути інфікування, радить частіше мити руки з милом, пити лише переварену або питну бутильовану воду (не можна пити сиру з колодязів і відкритих водойм), дотримуватись чистоти на кухні, для приготування їжі використовувати лише свіжі продукти (якщо огірок згнив на чверть, не можна відрізати лише цю чверть, а решту з’їсти).