Як допомогти учням опанувати основу критичного мислення?

Огляд методів та завдань для розвитку критичного мислення в учнів. Ідеї для проведення уроків.

Уявіть, що до ваших учнів підходить незнайомець, називає себе поліцейським та пропонує взяти участь у спецоперації. Певні, що хтось зі школярів радісно погодиться, адже ж це так цікаво! Але хтось насторожиться та задасть собі цілком логічне питання: а чому поліція звертається до дітей, та ще й саме до нас? Може, треба розповісти про це комусь з дорослих?

Якщо учні розмірковують саме так, то можна сказати, що в них непогано розвинене критичне мислення. А от якщо в них нічого підозри не викликало, то це є проблемою. Ситуацій, коли без навичок критичного мислення ніяк не обійтися, безліч, тому його розвиток став однією з наскрізних компетентностей НУШ.

Що таке критичне мислення?

Не приймати на віру всю інформацію, що оточує нас, знаходити зерно істини навіть у найскладніших суперечках, вміти задавати питання та шукати докази – все це може людина з розвиненим критичним мисленням.

Що ж таке критичне мислення? Це багатовимірне поняття, що включає у себе такі складові:

• аналіз, синтез і обґрунтування оцінки достовірності чи цінності інформації;
• вміння сприймати ситуацію глобально, шукати причини та альтернативні рішення;
• здатність не тільки відстоювати свою позицію, а й змінювати її на основі аргументів та фактів;
• вміння приймати непрості рішення.

Критичне мислення – один з найголовніших трендів сучасної освіти. Науковці наголошують, що без нього неможливо виховання мислячої, самостійної та творчої особисті. Такий спосіб мислення дає багато переваг, серед яких глибоке розуміння власних цінностей та потреб, можливість швидко приймати важливі рішення, здатність протистояти інформаційному тиску (який у наш час дуже потужний) та виділяти потрібне, а також толерантне ставлення до думок інших. Про користь критичного мислення просто чудово розповідається у цьому відео:

На щастя, критичне мислення це не те, з чим народжуються, його цілком можливо розвинути. Зробити це можна у будь-якому віці, але починати краще все ж таки у дитинстві. І чудово, що вчити дітей правильно сприймати інформацію можна на будь-якому уроці.

Структура уроку

Техніки розвитку критичного мислення цікаві тим, що застосовувати їх можна щодня і на будь-якому уроці. При цьому структура такого заняття зовсім нескладна:

1. Виклик. 
Вступна частина уроку. Необхідна для актуалізації опорних знань: нехай діти розкажуть, що вони вже знають з обраної теми, та що можуть дізнатися. Таким чином ви створюєте ґрунт для засвоєння нових знань.

Які навчальні методи можна використати? Мозковий штурм, асоціативний кущ, кластер, кошик ідей, дерево передбачень, діаграма Венна тощо.

2. Осмислення.
Основна частина уроку. Вчитель знайомить учнів з новою інформацією, при чому важливо допомогти їм правильно скомпонувати отримані знання. Нехай школярі ставлять запитання, спробують застосувати нові знання на практиці, розкажуть про свої очікування та результати, а також роблять висновки.

Які навчальні методи можна використати? Карта поняття, ажурна пилка, навчаючи вчуся, Т-таблиця, картографування тексту, дискусія, INSERT тощо.

3. Рефлексія. 
Остання частина уроку, фактично підбиття підсумків. Це найважливіший етап, під час якого відбувається систематизація, узагальнення та інтерпретація основних ідей уроку. Важливий момент: обмін думками між учнями та висловлення особистого ставлення до вивченого.

Які навчальні методи можна використати? Бортовий журнал, сенкан, фіш-бон, шкала думок, ПРЕС, концептуальна таблиця тощо.

Використовуємо методи розвитку критичного мислення на практиці

А тепер давайте подивимося, як можна використовувати ці методи навчання на практиці. Для прикладу візьмемо урок з економіки для 11 класу, тема «Роль держави в економіці».

Етап перший: виклик. Запропонуйте учням мозковий штурм. Розподіліть їх на команди та дайте завдання зробити припущення щодо того, яку роль відіграє держава у формуванні економічної стратегії та за що саме відповідає. Усі свої думки школярі мають записати, а потім кожна команда представить висновки. Перемагає та команда, яка надала більше правильних тверджень.

Етап другий: осмислення. Зосередтесь на темі заняття. Вчитель розповідає про те, яку роль держава насправді відіграє у ринковій економіці, на основі чого приймаються ключові рішення, та які фактори можуть впливати на стан речей. Тут можна використати прийом «Знайди помилку», свідомо надаючи хибну гіпотезу, наприклад:

«Ринкова економіка розвивається стабільно, якщо робити все правильно, то спадів, які спричиняють такі явища як банкрутство підприємств, занепад виробництв та безробіття, не буде». Тоді як насправді все навпаки: економіка розвивається циклічно, а спад є цілком закономірним явищем.

Поділить учнів на групи, у яких вони зможуть обговорити цю гіпотезу та знайти відповіді на питання: «чи погоджуєтесь ви з цим твердженням», «як ви можете обґрунтувати свою думку», «запропонуйте власне бачення економічних процесів». У кожній групі один з учнів має виступати в якості аналітика, завданням якого буде виявлення протилежних точок зору та фіксація ключових аргументів. Дайте йому секретне завдання: нехай аналітик спостерігає за тим, як саме учасники групи доходять до тих чи інших висновків.

Потім аналітики окремих груп мають об’єднатися в одну команду та відслідкувати етапи розвитку ідей та аргументів учнів. На основі цього виводиться висновок: як саме відбувався вибір на користь тієї чи іншої точки зору? Це завдання досить складне, тому вчителю варто допомогти учням. А після цього можна заслухати доповіді команд, які мають презентувати свою точку зору, аргументувавши її. Перемагає та команда, яка не просто зробила вірні висновки, а ще й змогла надати вичерпну аргументацію. При цьому варто враховувати думку аналітиків.

Етап третій: рефлексія. На цьому етапі можна запропонувати учням ще одну вправу, засновану на методі INSERT. Для цього після завершення розповіді виділіть основні тези – нехай учні їх занотують та поставлять поруч з ними відповідні позначки:

• + (я це знав);
• - (я цього не знав);
• ? (це мене здивувало);
• ! (про це я хотів би дізнатися детальніше).

Після цього вчитель пропонує учням визначити, чому вони навчилися на уроці, що було найцікавішим, про що хотілося б почути ще та оцінити свої знання за 5-бальною шкалою.

Як бачите, розвиток критичного мислення це не тільки корисно, а ще й цікаво. До того ж така побудова заняття неодмінно сподобається учням!