Вчителі як учні: 6 ідей для професійного розвитку

    Вчителі можуть вважати себе тими, хто навчається впродовж всього життя (life–longlearners). Щоб отримувати сертифікацію і підтримувати рівень свого професійного розвитку, вчителі повинні кожних кілька років проходити атестацію знань. Зазвичай, процедура виглядає наступним чином: збирається педрада або атестаційна комісія, заслуховують вчителя чи відвідують його уроки. З одного боку, це можливість для педагогів підвищити їхню майстерність, а з іншого – не так багато вони отримують від подібної процедури.

    Так само як диференційовані уроки призначені для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, так вчителі також повинні мати шанс розвиватись професійно, відповідно до своїх потреб і цілей. Це звісно не нова ідея. Багато шкільних адміністрацій намагаються видозмінювати атестаційну процедуру. Проте сама атестація вчителя повинна стати для нього можливістю отримати новий досвід, почати думати по-новому про методи і форми викладання тощо. Ми склали список унікальних ідей, що допомагають підійти до оцінки професійного розвитку вчителя більш індивідуально.

    ПРОСТІ ПОРАДИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

1. КНИЖКОВИЙ КЛУБ. Книжковий клуб дозволяє поєднати вчителів зі схожими інтересами для читання й обговорення нових теорій та практик. Адміністрація може попросити вчительський колектив обрати книгу, яку б вони хотіли прочитати спільно. Або ж запропронувати скласти список книг, які є важливими для розвитку всієї школи і запропонувати вчителям обрати ті, які їм найбільше до вподоби. Книжковий клуб повинен відбуватись регулярно і займати достатньо часу для того, щоб кожен міг висловити свою думку. Наприкінці обговорення книги, вчителі можуть представити ключові тези і наступні кроки, які слід зробити для всього педагогічного колективу. Гляньте на цю статтю, що розповідає про школу, у якій вчителі створили книжковий клуб.

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. Це найкращий метод для вчителів, що прагнуть створити атмосферу навчання у своєму класі. Це також хороша нагода залучити вчителів до проведення досліджень та створення публікацій в освітньому середовищі. Дослідження діяльності розпочинається із запитання: «Що я можу покращити у своєму класі?». З цього моменту вчитель заглиблюється у дослідження поведінки учнів, а також – у літературу, що пояснює ті чи інші феномени. Це допомагає йому сформувати список речей, які можна випробувати, щоб покращити теперішній статус. Клас перетворюється у міні-лабораторію, адже вчитель випробовує нові речі і вимірює свою ефективність. Якщо прагнете заглибитись у цю тему, прочитайте уривок із книги.

3. ОПРАЦЮВАННЯ УРОКУ. Ця практика бере свій початок у японській початковій освіті. Під час опрацювання уроку, вчителі працюють разом над плануванням уроку, зазвичай маючи на меті певні цілі або проведення дослідження. Тоді один вчитель проводить урок у своєму класі, в той час як інші – спостерігають за ним. Після уроку вчителі збираються на обговорення й підсумовують зроблене, після чого наступний вчитель проводить той самий урок у своєму класі з урахуванням зворотнього зв’язку. Група спостерігає за проведенням уроку вдруге, після чого дає свої рекомендації вже більшій частині вчителів. Опрацювання уроку дає вчителям можливість співпрацювати разом і покращити як індивідуальний стиль викладання, так і шкільну вцілому. Опрацювання Уроку від Мілс Коледж дає ширший погляд на цю ідею.

4. НАСТАВНИЦТВО (МЕНТОРСТВО). Зазвичай менторство розглядають як можливість для вчителів, які щойно розпочали викладання. Вчителі з досвідом викладання є чудовим джерелом для нових освітян, які часто потребують допомоги у розпорядженні часом, спілкуванні з батьками, тощо. Проте, менторство може знадобитися вчителям у будь-якому віці, якщо вони розпочинають вивчати щось нове – нові методики, нові технології. Якщо вчитель із великим стажем хоче навчитись, як можна інтегрувати технології у своєму класі – йому необхідно знайти ментора. Ментори надають допомогу інформаційно, у формі зворотнього зв’язку чи порад. Тут є чудова стаття про те, як побудувати систему менторства у своїй школі.

5. СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Це дозволяє вчителям проникати у світ своїх колег, що може дати їм новий погляд на викладання. Можна помітити нові інноваційні методики організації навчального процесу, взаємодії із студентами та батьками. Спосетерження дозволяють вчителям віднайти нові шляхи викладання – не в теорії, а на практиці.

6. ПОРТФОЛІО. Не завжди сьогодні можна оцінити дітей лише тестами. Дуже часто потрібно створити щось, що може продемонструвати навчальну подорож. Це може стати хорошою можливістю для вчителя пороздумувати над тим, що відбулось з учнем протягом шкільного року. Портфоліо може включати в себе рецензії на прочитані книги, відео-уроки, приклади зворотньгого зв’язку від батьків і т.д.

Вчителі – це вмілі учні, які, щоб залишатись професіоналами, повинні постійно вдосконалювати свої знання і навики. Для цього школам необхідно створити умови, щоб вчителі мали можливість обирати самостійно, як їм зростати, які цілі перед собою ставити.