Як познайомити дітей з концепцією часу

«Завтра», «через тиждень», «після сну», «через місяць», «почекай хвилинку» й т. п. Усі ці відрізки часу дуже складні для розуміння маленькими дітьми! Далі в статті запропоновано поради, які допоможуть батькам пояснити ці принципи лише за кілька хвилин.

«Ми виходимо за двадцять хвилин!». Вам це речення зрозуміле, тому що ви знаєте, що за цей проміжок часу вам необхідно скласти одяг і прибрати посуд зі столу. Для вашої трирічної дитини це як китайська грамота. Насправді, вона розуміє лише одне: «Ми збираємось йти». У неї ще дуже туманне уявлення про час.

Ви можете знайти величезну кількість літератури, присвяченої дітям віком від чотирьох до шести років, в якій говориться, що такі поняття, як «завтра», «через тиждень», «через три місяці», не мають для дітей жодного смислового навантаження. Діти лише знають, що ці вирази означають майбутнє або, якщо конкретніше, що вони будуть відбуватись «після», а не «до». Такі фрази, як «після обіду», «коли тато повернеться з роботи» й «перед сном», точніше визначають для них час, ніж дні тижня й дати.

Насправді, лише у віці чотирьох або п'яти років дитина по-справжньому починає цікавитись поняттям часу, годин і тривалості. У віці близько шести років дитина намагається зрозуміти ці позначення на власний розсуд, але твердо засвоює лише поняття теперішнього, минулого й майбутнього часу, а також дні тижня та свій розклад.

Орієнтири замість годин

Навіть якщо поняття часу залишається для дітей невизначеним, ми все одно можемо почати навчати малюків розуміти тимчасові інтервали за допомогою порад, адаптованих до їхнього віку.

Перші два роки діти асоціюють своє життя та свій світ з фізіологічними орієнтирами (харчування, сон, ванна й т. п.). Поступово вони починають розуміти такі інтервали, як «незабаром» і «почекай».

Найближче майбутнє й минуле стає зрозумілішим для дітей, яким виповнилось три роки. Вони можуть відрізняти «до» й «після» в чітких інструкціях («Спочатку вдягни шкарпетки, а потім взуття» або «Ми спочатку підемо в бібліотеку, а після цього підемо в супермаркет»).

У віці чотирьох років діти використовують такі слова, як «до», «після», «день», «ніч», «ранок», «учора», «просто зараз», «пізніше», «у даний момент» і т. п., але тривалість часу залишається для них невизначеною, доки ми не демонструємо її на дійсності, яку вони розуміють.

Фраза «Ми вийдемо після Петрових» містить для дітей значно більше змісту, ніж фраза «Ми виходимо за 15 хвилин». Точно так фразу «Ми сядемо вечеряти, коли тато повернеться з роботи» їм значно легше зрозуміти, ніж фразу «Ми будемо вечеряти о 17:00». Орієнтири допомагають дітям розташувати події по ходу дня. Звиклі до порядку або розкладу, установленому в дитячих садках, діти почуваються безпечніше, коли знають, що станеться після тієї дії, якою вони зайняті в даний момент. Батькам це не полегшує завдання, але дає підставу використовувати послідовності, які розуміють діти.

Часто у віці близько чотирьох років діти вже просять купити їм годинник, напевно, тому що бачать, як їхні батьки чи інші дорослі користуються цим вимірювальним приладом. Діти знають або відчувають, що час впливає на наше життя й формує його. Ми часто кажемо їм: «Швидше, ми спізнюємось!» і «Прокидайся, уже час!», однак нам важливо бути обережними, щоб не фокусуватись на концепції часу, зрозумілій лише дорослим.

Коли діти йдуть у школу, вони починають навчатись швидше. Вони запам'ятовують пори року, дні тижня, тривалість години або хвилини, назви місяців року й навіть дати. У віці від шести до восьми років діти вчаться читати час за годинником з великими й маленькими стрілками. Цифровий годинник показує час, а інші годинники дозволяють їм прочитувати й розшифровувати його. Книги та ігри можуть допомогти вам навчити дітей визначати час за годинником.

Вибір правильних слів

• Спробуйте використовувати ті самі орієнтири й пов'язати їх з діями, які знає ваша дитина: «Уранці ти прокидаєшся і снідаєш», «Ми обідаємо опівдні», «У другій половині дня ми підемо в бібліотеку», «Увечері, коли твій тато прийде з роботи, ...», «Завтра після нічного сну ти підеш у дитячий садок» і т. п.
• Існує безліч пісень, які допомагають запам'ятовувати дні тижня й місяці року. Ви можете ними скористатись, щоби зробити навчання більш веселим.

​Календар

Попросіть дитину відзначати минулі дні на настінному календарі. Так вона зможе легко візуалізувати тривалість дня чи тижня, а також рахувати дні й чекати настання дня народження або іншого свята.

Через день чи тиждень?

• Щоб допомогти дітям розвинути почуття часу, фотографуйте різні моменти дня. Розміщуйте фотографії у хронологічному порядку на стіні чи в альбомі.
• Намалюйте годинник і наклейте піктограми, умовні символи поруч з кожним важливим часом доби (наприклад, тарілку з вівсяними пластівцями поруч з годиною 7:00, подушку поруч з годиною 14:00, яка вкаже дитині час денного сну, й т.п.).
• Виготовте щотижневий календар з повсті або картону. Попросіть дитину намалювати предмети, що відображають щоденні заняття (понеділок – урок плавання, вівторок – прогулянка в парку, середа – сімейна вечеря, четвер – похід до бабусі). Додавайте стільки подій, скільки хочете.

​Ігри

Існують прості ігри, в яких використовуються повсякденні заняття та розклад на день або тиждень. Ілюстровані сценки (можна зображувати їх у вигляді коміксу) можуть також допомогти дитині розташувати події по порядку. Наприклад: встати, одягнутись, вийти на вулицю, прийти в дитячий садок.

Книги

• Показуйте ілюстрації, в яких відображений щоденний порядок дій, повторюваний зазвичай дітьми такого ж віку, як і ваша дитина.
• Систематичне читання історій також допомагає дітям розуміти основні принципи концепції часу. Дія оповідання, її зав'язка, кульмінація й розв'язка допомагають дітям усвідомити власні періоди часу.
• У деяких книгах є вмонтований годинник, і дитина повинна переміщати велику й маленьку стрілки протягом усієї подорожі головного героя. Це також допоможе їй вивчити числа, допоможе орієнтуватись у часі.