Актуальні теми: Як поводитися під час обстрілів?
|
Інтерактивний зошит ЯДС
|
До уваги вчителів 5 класів
|
Тренінг для роботи з обдарованими дітьми
|
Вікові особливості розвитку дитячої пам'яті
|
Дисципліна в класі: 5 порад учителю
|
7 НАЙОРИГІНАЛЬНІШИХ ТРЕНІНГОВИХ ВПРАВ НА ЗГУРТОВАНІСТЬ
Корисні посилання
Пошук серед 3715 розробок
Метафори
Бумеранг добра
В начале двадцатого века один шотландский фермер возвращался домой и проходил мимо болотистой местности. Вдруг он услышал крики о помощи. Фермер бросился на помощь и увидел мальчика, которого засасывала в свои жуткие бездны болотная жижа. Мальчик пытался выкарабкаться из страшной массы болотной трясины, но каждое его движение приговаривало его к скорой гибели. Мальчик кричал от отчаяния и страха. Фермер быстро срубил толстый сук, осторожно приблизился и протянул спасительную ветку утопающему. Мальчик выбрался на безопасное место. Его пробивала дрожь, он долго не мог унять слезы, но главное — он был спасен! — Пойдем ко мне в дом, — предложил ему фермер. — Тебе надо успокоиться, высушиться и согреться. — Нет-нет, — мальчик покачал головой, — меня папа ждет. Он очень волнуется, наверное. С благодарностью посмотрев в глаза своему спасителю, мальчик убежал… Утром, фермер увидел, что к его дому подъехала богатая карета,...
0Важные вещи
- Пап, а сколько ты получаешь? - Это не твоё дело! - возмутился отец. - И потом, зачем это тебе? - Просто хочу знать. Пожалуйста, ну скажи, сколько ты получаешь в час? - Ну, вообще-то, 500. А что? - Пап, - сын посмотрел на него снизу вверх очень серьёзными глазами. - Пап, ты можешь занять мне 300? - Ты спрашивал только для того, чтобы я тебе дал денег на какую-нибудь дурацкую игрушку? - закричал тот. - Немедленно марш к себе в комнату и ложись спать! Нельзя же быть таким эгоистом! Я работаю целый день, страшно устаю, а ты себя так глупо ведешь. Малыш тихо ушёл к себе в комнату и закрыл за собой дверь. А его отец продолжал стоять в дверях и злиться на просьбы сына. Да как он смеет спрашивать меня о зарплате, чтобы потом попросить денег? Но спустя какое-то время он успокоился и начал рассуждать здраво: может, ему действительно что-то очень важное нужно купить. Да чёрт с ними, с тремя сотнями, он ведь ещё вообще ни разу у меня не просил денег. Когда он вошёл в детскую, его...
1Ценный подарок
деньги - не главное.
0Найважливіші речі (Сосуд жизни)
Притча.
0Поучительная история о предвзятом отношении
Удивительная история о ложных оценках, предвзятости и человечности, которая заставляет смотреть на мир другими глазами! Каждый день мой начальник заезжал на свою виллу на шикарном авто. Я же должен был распахивать ворота и приветствовать его. Я работал охранником его резиденции. Но он никогда не отвечал на мои приветствия ни жестом, ни взглядом. Никак. Однажды он меня застал за поиском объедков в мусорном контейнере. Никакой реакции, как обычно, не последовало, словно он меня и не видел. На следующий день ровно на том же месте я обнаружил бумажный пакет. Он был чистым, а внутри лежала аккуратно сложенная и завернутая еда. Все продукты были свежими и хорошими, как будто бы их купили в супермаркете. Конечно же, я забрал пакет и был безмерно счастлив. С тех пор каждый день я находил пакет со свежими овощами, и там было все, что мне нужно. Это превратилось почти в ежедневный ритуал. Я, жена и дети питались теперь гораздо лучше....
0По ученикам узнают учителей
Родители выбрали для сына лучшего учителя. Утром дед повел внука в школу. Когда дед и внук вошли во двор, их окружили дети. — Какой смешной старик, — засмеялся один мальчик. — Эй, маленький толстяк, — скорчил рожицу другой. Дети кричали и скакали вокруг деда и внука. Тут учитель позвонил в колокольчик, объявляя начало урока, и дети убежали. Дедушка решительно взял внука за руку и вышел на улицу. — Ура, я не пойду в школу, — обрадовался мальчик. — Пойдешь, но не в эту, — сердито ответил дед. — Я сам найду тебе школу. Дед отвел внука в свой дом, поручил его заботам бабушки, а сам пошел искать лучшего учителя. Увидев какую-нибудь школу, дед заходил во двор и ждал, когда учитель отпустит детей на перерыв. В некоторых школах дети не обращали на старика внимания, в других — дразнили его. Дед молча поворачивался и уходил. Наконец он вошел в крохотный дворик маленькой школы и устало прислонился к ограде. Зазвенел звонок, и...
0Оповідання «Оббреханий вовк» (альтернативна розповідь казки про Червону Шапочку з позиції Вовка)
Ліс був мені домівкою. В ньому я жив і про нього дбав. Намагався тримати його в чистоті й порядку. Та якось, прибираючи залишене кимось сміття, я почув кроки. Я плигнув за дерево і побачив дівчинку з кошиком, яка крокувала по доріжці. Мене одразу охопили підозри, бо вона була якось дивно вдягнена — вся в червоному, а голову накрила так, ніби не хотіла, щоб її хтось упізнав. Природно, я заступив їй дорогу, воліючи перевірити, що до чого. Я запитав, хто вона така, куди і звідки йде. Дівчинка задерла носика і спогорда відмовила, що йде до своєї бабусі. Тоді витягла з кошика цукерку, поклала в рот, а обгортку кинула додолу. Тільки уявіть собі! Гидко вже те, що дівчисько прийшло до мого лісу без дозволу й нагрубіянило мені. А тепер воно взялося смітити в моїй оселі! І я вирішив провчити нахабу. Я мерщій побіг до будинку її бабусі. Коли побачив стареньку, то зрозумів, що я її знаю. Кілька років тому я допоміг їй позбутися пацюків. Коли я пояснив, що сталося, вона погодилась...
0Терапевтична казка для майбутніх першокласників "Кошеня Максик"
Жило-було на світі кошеня Максик. Ви скажете, що так не буває, що кошенят називають Васька або Мурчик, але наше кошеня звали саме Максик. І було воно звичайнісіньким кошеням: любило гратися, бігати, дивитися мультики і не любило лягати спати, прибирати іграшки і доїдати суп до кінця. Як і всі діти, воно поступово зростало, розумнішало і виросло таким розумним, що захотілося йому багато чого довідатися. Дізнатися, чому дме вітер, дізнатися, як працює телефон, дізнатися, чому зірки не гаснуть і куди сонечко спати лягає. І тоді вирішив Максик піти зі свого теплого затишного будинку, щоб бродити по білому світу і шукати Знання. Довго чи недовго блукало кошеня полями, лісами, але дійшло воно до хатинки на курячих ніжках. І зустріла його там бабуся – чи то Яга, а чи то не Яга. Та це й не дуже важливо. Важливим є те, що вона його не з’їла, а вказала йому дорогу до Знання, та ще й про труднощі цього шляху попередила. І ось що йому розповіла. – Початок цієї дороги...
0Притча «Скільки важить сніжинка?»
Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба: - Скажи мені, скільки важить одна сніжинка? - Майже нічого, - відповів він їй. - Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, - вела далі синичка. - Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була завірюха, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Оскільки в мене не було інших занять, то я розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. І ось впало 3.751.952 сніжинки. Коли ж легенько і тихенько впала 3.751.953-тя сніжинка, таке собі майже нічого, як ти з цього приводу висловився, – гілка зламалася… Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі. Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина. Насправді слова, з якими ми звертаємося...Вид розробки: Метафори0
Тематика: Розв'язання проблем і конфліктів, Повага до всіх, Самовиховання, Емпатія, надання допомогиТЕРАПЕВТИЧНА КАЗКА ДЛЯ НЕВПЕВНЕНИХ В СОБІ, ТРИВОЖНИХ, НЕСАМОСТІЙНИХ ДІТОК
Вік: 3-6 років. Спрямованість: Невпевненість в собі. Тривожність. Страх самостійних дій. Ключова фраза: «У мене не вийде!» В одному лісі жило маленьке зайченя. Найбільше на світі йому хотілося бути сильним, сміливим і зробити що-небудь добре, корисне для оточуючих. Але насправді у нього ніколи нічого не виходило. Воно боялося і не вірило в себе. Тому всі в лісі прозвали його «Зайченя-боягуз». Від цього йому ставало сумно, прикро, і воно часто плакало, коли залишалося одне. Був у нього один-єдиний друг – Борсучок. І ось, одного разу вони удвох вирушили гратися до річки. Найбільше їм подобалося наздоганяти один одного, бігаючи через невеликий дерев’яний місток. Першим наздоганяло зайченя. Коли Борсучок пробігав по мосту, одна дошка раптом зламалася і він впав в річку. Борсучок не вмів плавати і став борсатися у воді, просячи про допомогу. А Зайченя, хоча і вміло трохи плавати, але дуже злякалося. Він бігав по берегу кликав на...
0