Наталка Стаднік

 

Проект очима асистента

 

 

15.11.2016 р.

Привіт усім ! Проект "Вчимося жити разом" впевнено крокує по п'ятьох областях на Сході нашої країни. Я впевнена, що ті, хто цікавляться даним проектом, або є його учасниками, слідкують за сторінкою #вчимосяжитиразом на Facebook. 

Наразі у школах серед учнів було проведено анкетування ДО проходження курсу, і результати можна побачити на порталі превентивної освіти та на сайті "Здоров'я через освіту ".

Дуже активно ми отримуємо зворотній зв'язок від вчителів, які поводять тренінги. 

Настільки приємно бачити усміхнені обличчя дітей, бачити, як усі приймають активну участь в тренінгових активностях. І так приємно читати теплі слова вдячності вчителів за надану можливість проводити тренінги. 

Побачивши такі відгуки, розумієш, що всі прикладені сили для створення були вартими того. Хто ще, можливо, не бачив, які відгуки є на сторінці #вчимосяжитиразом, перегляньте. І я впевнена, що хороший настрій вам буде гарантовано.

Я сподіваюсь, що даний проект принесе покращення в життя цих чудових дітей і дійсно, навчить усіх жити разом.

З найкращими побажаннями 

Ваша Наталка

 

 ______________________________________________________________________

16.09.2016 р.

Привіт-привіт! Ви вже звикли, що я пишу про наш проект #вчимосяжитиразом. Та наразі не про це. Декілька днів тому мені випала просто неймовірна нагода стати учасником тренінгу для тренерів "Спорт заради розвитку ", організованого представництвом ЮНІСЕФ в Україні. Три дні у Харкові команда тренерів були занурена в осмисленні концепції даного пілотного проекту. Одним із завдань для нас було проведення навчальних заходів, присвячених спорту заради розвитку, з основним наголосом на концепції «спорт проти булінгу» в Україні. 

До речі, тема булінгу наразі є дуже актуальною. І було приємно, що наша команда дівчат знайома з цією темою в рамках нашого проекту. 

Мені дуже сподобалася ідея того, що через заняття з фізичної культури можна формувати в дітей почуття взаємопідтримки, рівноправності. Ми й самі побували у ролі учнів. Велика вдячність Сергію за повчальний і активний урок бейсболу. Та й взагалі все дуже сподобалося: нові знайомства, обмін досвідом і думками, усвідомленням основної думки "спорту заради розвитку" розширили мій світогляд. 

Дуже вдячна організаторам за надану можливість стати на початку зародження нового направлення розвитку України. А ще особлива вдячність нашому консультанту Карлі Тачук за її доброту, оптимізм і професійні коментарі.

Що ще сказати? Потрібно ще осмислити все, переглянути всі наробки, матеріали, фото ( а їх ой як багато ). 

Як говорить народна мудрість :"Добре діло - початок ". Я Вірю в наше світле майбутнє і в майбутнє " спорту заради розвитку ". Початок вже покладено ))

 

 ______________________________________________________________________

31.08.2016 р.

Ура! Ура! УРААА!! Нарешті дочекалися!!! Уже тримаємо на руках друковані видання посібників, над якими стільки працювали. Скільки було витрачено часу, сил, енергії і тепер бачимо відмінний результат - аж 8 посібників!

Такі яскраві, гарні, приємні на дотик, з особливим запахом щойно надрукованої книги посібники перевершили мої очікування. Так би й тримала їх у руках й розглядала☺. Я впевнена, що і вчителям,які проводитимуть тренінги, і учням дуже сподобаються ці матеріали (і не лише зовнішній вигляд, а й зміст).

Ну що ж, справу зроблено, плід праці нашого творчого авторського колективу у нас в руках. Побажаю удачі і натхнення вчителям, які будуть викладати курс "Вчимося жити разом".

"Кінець діло хвалить", підказує нам народна мудрість. Але це ще не кінець. Попереду буде ще немало роботи)))

З наступаючим всіх вас ДНЕМ ЗНАНЬ!!!

Ваша Наталка

 ______________________________________________________________________ 

23.08.2016 р.

Доброго дня! Вітаю всіх зі святом Державного прапора!

Вже чимало часу пройшло відтоді, як я востаннє писала вам про проект "Вчимося жити разом". А все тому, що нічого незвичного не було - доопрацьовувався матеріал для посібників, проводилася робота з художниками та коректорами. Ну ви розумієте - остаточні приготування до відправки матеріалів у друк.

А зараз хороша новина! Підручники вже віддали до друку і до початку нового навчального року всі школи, які є учасниками проекту "Вчимося жити разом", отримають друковані видання.

Та це ще не все. Наразі дані посібники для вчителів та практикуми для учнів, а також додаткові матеріали доступні в онлайн режимі на порталі превентивної освіти. Переглянути їх можна за посиланням http://autta.org.ua/ua/ProjectUNICEF/resourse. Навіть не віриться, що вже можна переглянути в остаточному варіанті те, над чим ми працювали більш ніж півроку. 

Народна мудрість говорить: "Зробив діло — гуляй сміло". Це все так. Нам вже можна видихнути з полегшенням - зробили просто величезний об'єм роботи. Але це ще не фінал. Ми ще будемо цікавитися, як даний проект сприймається учнями, вчителями, батьками. 

"Без труда нема плода", як кажуть. А наша плідна праця принесла плоди у вигляді посібників, і скоро я зможу потримати їх в руках))) А ви поки знайомтесь з ними на нашому порталі.

Триматиму вас в курсі останніх новин щодо даного проекту.

Ваша Наталка.

 

 ___________________________________________________________________ 

27.07.2016 р.

Я продовжую збирати дані та досліджувати, як впровадження обов'язкового предмету "Основи здоров'я" у навчальну програму вплинуло на стан здоров'я молоді. Сьогодні я буду описувати рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України за допомогою даних проекту ESPAD. ESPAD (The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs) – проект Європейського обстеження шкіл з проблем вживання алкоголю та наркотичних речовин. Основна мета проекту ESPAD – збір порівнянних даних про вживання психоактивних речовин серед учнів/студентів однієї вікової групи в більшості європейських країн. Опитування проводиться раз на чотири роки. Україна представлена у всіх проведених хвилях опитування, які відбулися в 1995, 1999, 2003, 2007 та 2011 роках. 

Аналіз тенденцій щодо куріння сигарет засвідчує позитивні зміни. Дещо зменшився рівень вживання тютюну впродовж життя, особливо серед хлопців. Відсоток хлопців, що курить, зменшився на 12% у 2011 році порівняно з 1995 р. Відчутний спад куріння серед хлопців відбувався, починаючи з 2003 року: за 8 років відсоток курців зменшився на 14% (Рис.1.). 

Розглянувши дані стосовно вживання тютюну протягом останніх 30 днів (Рис.2), можна зробити висновки, що відсоток тих, хто курив останні 30 днів зменшився у 2011 році порівняно з 1995 роком. Відсоток хлопців, що вживали тютюн протягом останнього місяця, зменшився на 16%, дівчат на 4%, відсоток усіх учнів зменшився на 9% (Рис.2.). 

Аналіз рівня поширеності вживання будь-яких алкогольних напоїв учнівською молоддю 15–16 років у динаміці за останні п’ятнадцять років свідчить, що у 2007 році спостерігався пік поширеності, коли більше 90% вказали на досвід спроби алкоголю (Рис. 3). Дані останньої хвилі опитування 2011 р. зафіксували хоч і не велике, але статистично значуще зниження цього показника. І цей показник 2011 р. є найнижчим за увесь цей час.

Аналіз даних щодо досвіду вживання марихуани чи гашишу серед 15–16-річних учнів/ студентів у динаміці з 1995 по 2011 рр. дозволяє визначити періоди зростання (з 1995 по 1999 рр.), певної стабілізації (з 1999 по 2003 рр.) та зменшення (значне з 2003 по 2007 рр. та повільне з 2007 по 2011 рр.) рівня поширення цих наркотичних речовин (Рис. 4) Зазначені тенденції характерні як для хлопців, так і для дівчат.

Тож, можна підсумувати. Згідно з даними дослідження, рівень поширення тютюнокуріння серед учнівської молоді віком 15–16 років зростав з 1995 р. (66%) по 2003 р. (70%) та почав знижуватися у 2007 (64%) та 2011 р. (61%). Дані 2011 року вказують (76% вживали протягом останніх 12 місяців, 52% – за останні 30 днів) на стабілізацію та незначне зниження за основними показниками, що характеризують поширеність вживання алкогольних напоїв серед учнівської молоді 15–16 років. Суттєво зменшилася питома вага тих, хто вживав пиво (серед хлопців з 70% у 2007 р. до 53% у 2011 р.; серед дівчат – з 56 до 41% відповідно) та міцні напої (серед хлопців з 51% у 1995 р. до 23% у 2011 р.; серед дівчат – з 48 до 16%) за останні 30 днів. 

Вживання марихуани чи гашишу серед учнівської молоді віком 15–16 років після періоду зростання з 1995 році (14%) по 2003 рік (21%) змінилася у бік зниження, яке було зафіксовано у 2007 році (14%) та закріплено у 2011 році (11%).

З отриманих даних видно, що у 2000-х роках з'явилася тенденція до зниження частки молоді, що вживає алкоголь, тютюнові вироби чи наркотичні речовини. Це може свідчити про зміни у світогляді школярів, про зміну їх способу життя. Я вважаю, що у цьому є заслуга предмету "Основи здоров'я", оскільки саме на цих уроках діти отримують необхідні знання і формують життєві навички для свого здорового, гармонійного розвитку.

Як в народі кажуть: "Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду". Тож потрібно ще змалечку розвивати у дітей шану до власного здоров'я і тоді в нашої України буде щасливе і безхмарне майбутнє.

Дані взято за посиланням: http://www.uisr.org.ua/espad.

 

 

___________________________________________________________________ 

22.07.2016 р.

Доброго дня! Стан здоров'я українців, особливо школярів, був і залишається важливою сферою дослідження. Формування здорового способу життя молоді може бути результативнішим завдяки підтримці учнів з боку школи та з боку батьків. В школі це здійснюється на уроках "Основ здоров'я".

За даними Міжнародного дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» («Health Behaviour in School-aged Children» — HBSC) запровадження обов'язкового навчального предмета «Основи здоров'я» вже має позитивний вплив на поліпшення здоров’я дітей та підлітків. Дослідницька мережа HBSC є міжнародним альянсом дослідників, які співпрацюють у крос-національному обстеженні школярів. У 2014 р в Україні було опитано 11390 особи.

Далі наведено деякі результати цього дослідження, які демонструють, як змінилися поведінкові практики підлітків щодо тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків (марихуани) у період з 2002 по 2014 рік. 

Повністю матеріали даного дослідження можна переглянути на інтернет-сайті ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» Міністерства охорони здоров’я України, [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.uisr.org.ua/hbsc.

Я коротко представлю результати дослідження. За даними цього дослідження, 84% хлопців та 91% дівчат не курять на даний час. При порівнянні даних опитування HBSC 2002, 2006, 2010 та 2014 рр. зафіксовано зменшення відсотку регулярних курців (Рис. 1). Можна побачити також, що середній вік, коли учні пробували курити у 2002 році становив 10 р. і 6 міс. для хлопців та 12 р. і 6 міс. для дівчат. У 2014 року цей вік становить 12 р. і 7 міс. для хлопців і 13 р. і 2 міс. для дівчат. Отже, перша спроба тютюнокуріння відстрочується у часі на 2 р. 1 міс. для хлопців і на 8 міс. для дівчат (Рис.2). 

Результати дослідження HBSC свідчать, що хоч вживання спиртних напоїв залишається доволі поширеним серед українських школярів, спостерігається позитивна тенденція збільшення середнього віку першої спроби алкогольних напоїв (див. Рис. 3). 

Так, у 2014 році хлопці починали вживати алкоголь в середньому на 20 місяців пізніше, ніж їх однолітки у 2002 році, а дівчата майже на 14 місяців пізніше.

Дослідження HBSC засвідчує, що питома вага тих, хто хоча б раз протягом життя вживав марихуану, суттєво зменшилась упродовж періоду спостережень (див. Рис. 4). Так, у період з 2002 по 2014 рр. найбільші зміни відбулися:

серед 17-річних підлітків – з 30,7% до 15,7% (майже вдвічі)

серед 16-річних підлітків – з 22,6% до 12% (майже вдвічі)

серед 15-річних підлітків – з 18,2% до 6,5% (майже втричі).

Можна підсумувати, що у молодого покоління сформувалася тенденція до ведення здорового способу життя, що включає відмову від описаних вище шкідливих звичок. Це позитивні зміни, що відбулися у 2000-х рр., і заслуга таких змін є у введенні обов'язкового предмету "Основи здоров'я" у навчальну програму. 

Я вірю у щасливе і здорове майбутнє нашої нації. І формування сталого свідомого неприйняття населенням, особливо молоддю, тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин є запорукою такого майбутнього.

 

 

___________________________________________________________________ 

08.07.2016 р.

Доброго дня усім-усім! Продовжую розповідати вам про те, як просувається робота над проектом «Вчимося жити разом». Літо в самому розпалі, а розробка Посібників для вчителя та Роздаткових матеріалів для учнів вже на фінальній стадії. Наразі наш творчий колектив завершує створення уроків, презентацій та підбірку цікавих і повчальних відеороликів для учнів. До речі, стільки корисних відеороликів підібрано і мені хочеться, щоб ви їх всі побачили. Кому цікаво – можете ознайомитися з відеоматеріалами на Порталі превентивної освіти - http://autta.org.ua/

Тематика відео різноманітна. Є відео про самооцінку, про вирішення конфліктів, про стрес, про спілкування та ще багато інших. Особисто мені дуже подобається одне відео, яке показує сутність добрих вчинків. Добро має таку чарівну властивість повертатися і в цьому відеоролику показано, як це відбувається. Переглянути це відео можна за посиланням http://autta.org.ua/…/materials/material/Dobro-zavzhdi-pov…/. 

Вже скоро розробки навчальних матеріалів будуть віддаватися до друку і я вже не можу дочекатися, щоб побачити наше творіння. Як в народі кажуть: «Солодший всіх плодів - плід людської праці». І я відчуваю, що плід нашої праці буде мати приємний і дуже солодкий смак. Що ж, буду повідомляти вам нові подробиці стосовно виконання проекту.

Ваша Наталка

 

 ___________________________________________________________________ 

14.06.2016 р.

Hello everyone! I am glad to write short blogs about my work. It gives me opportunity to share with you my own vision of events. Вас, мабуть, зацікавило, чому я пишу англійською мовою. А все тому, що я ще досі знаходжуся під враженнями від вчорашньої зустрічі з Крісом Тальботом, Консультантом ЮНІСЕФ з питань освіти у надзвичайних ситуаціях. Це був плановий візит для перевірки виконання завдань проекту. Та я не збираюсь детально описувати що і як проходило, а просто поділюсь своїми враженнями від зустрічі. Варто відмітити позитивний настрій, чуйність і ввічливість які панували під час зустрічі. Кріс задавав питання для прояснення певних аспектів щодо проекту. І внаслідок сумісного обговорення ми побачили, якого прогресу ми досягли, на що ще потрібно звернути увагу. А ще було приємно і корисно чути англійську мову)

Ну настільки хороший і плідний вчора був день, що можна ще багато чого писати. Та основне, що залишилося опісля - незабутній досвід після спілкування, цінні рекомендації і побажання та неймовірно приємний настрій і натхнення на подальшу роботу. Всі ми віримо в те, що наш проект матиме успіх. Та, як говорять: "Курчат по осені лічать". Тож продовжуємо працювати у заданому руслі.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

23.05.2016 р.

Усім-усім доброго дня! В п'ятницю завершився ТоТ початкової школи за проектом "Вчимося жити разом. Хочу сказати, що відчувається різниця у спілкуванні з вчителями середньої і старшої школи, порівняно з вчителями-початківцями. Ця різниця була помітною і під час підготовки до проведення тренінгів, і під час того, як вчителі уявляли себе школярами. На цьому тренінгу самими ж учасниками були представлені руханки, які діти виконують залюбки. Та що там діти - всі присутні із задоволенням активно виконували рухи під енергійну музику. Було видно цікавість в очах присутніх, бажання швидше поділитися отриманим досвідом з іншими колегами, а також прагнення провести дані тренінги у своїх школах. Останній день тренінгу був дуже емоційний. Усі фотографувалися на згадку, обмінювалися враженнями. Дуже приємно розчулила організаторів тренінгу (ну це ж мене звісно) вдячність учасників. Чудовий вірш, забавні м'якенькі іграшки, подаровані нам, віночок побажань у колі - все це було настільки приємно, позитивно і чарівно, що не хотілося завершувати цей день. "Добрий початок — половина діла" - говорить народна мудрість. Я вважаю, що початок у нас був дуже добрий, тому бажаю всім творчого натхнення і життєвих сил для виконання поставлених завдань. Все у нас вийде!

 

 

___________________________________________________________________ 

19.05.2016 р.

Тот початкової школи підходить до завершення. Та під час продуктивної роботи ми не забули і про свято. 

Ось так проходив День ВИШИВАНКИ у нашому дружньому колективі 

 

___________________________________________________________________ 

17.05.2016р.

Доброго всім дня! Хоча надворі ллє весняний дощик, настрій у мене аж ніяк не зіпсувався. Знаєте чому? А все тому, що вчора розпочався тренінг з підготовки тренерів з методики викладання курсу "Вчимося жити разом" у початковій школі, і сьогодні, не дивлячись на дощову погоду, на роботу йшла з сонячним настроєм. 

Було дуже приємно познайомитися з вчителями початкової школи (і не тільки). Всі такі позитивні і креативні, що день пролетів непомітно. Я проводила показовий урок. Було не так страшно, як минулого разу, але все-таки від хвилювання нікуди не подітися. Та все пройшло чудово завдяки активності, дружній роботі і позитиву нашого колективу. Я побачила вогонь і в очах і в душі присутніх. Всі присутні хочуть дізнатися більше, все спробувати, отримати новий досвід і принести все це в свої області, райони і школи.

Чотири дні ми будемо працювати, занурившись в тренінги з головою. Я вірю, що тиждень пролетить швидко і не захочеться роз'їжджатися. Хтось вперше на такого роду тренінгах, хтось ні. Хтось хвилюється, чи впорається з поставленим завданням, та я вважаю, що кожен прикладе максимум зусиль, щоб досягнути бажаного результату. Як кажуть: "Очі страшаться, а руки роблять". І зараз всі ретельно і старанно готуються до демонстрації обраних уроків. Я бажаю всім творчого натхнення і оптимізму! До роботи!

 

___________________________________________________________________ 

25.04.2016 р.

Всім сонячного дня і теплого настрою. В п’ятницю завершився тренінг (ТоТ), про який я писала раніше. З одного боку – полегшення: нарешті завершилося навчання тренерів основної і старшої школи, а з іншої – не хотілося, щоб цей тренінг було завершено. Стільки активностей було проведено, емоцій пережито, що хотілося говорити й говорити про це. Тож останній день тренінгу було присвячено обговоренню питань, які виникли, а також обміну враженнями від пройденого тренінгу. Було дуже цікаво і водночас приємно спостерігати за тим, як вчителі з кожним днем стають все дружніші, як вони все більше відкриваються один одному, тим самим набуваючи необхідних тренерських навичок. А ще останній день тренінгу запам’ятався врученням сертифікатів та віршем, який написали учасники тренінгу, описавши свої почуття та вдячність. 

А скільки було приємних слів сказано на адресу нас – дівчат, які працюють над проектом. Такі гарні побажання, слова вдячності дійсно змушують почуватися гордо за виконану роботу. Так, звичайно, ще все потребує доопрацювання, але коли бачиш, що твої старання дають результати хочеться працювати ще і ще.

Я сподіваюсь, що така добродушність і позитивний настрій, що панував впродовж цілого тижня, залишились в душі кожного. «Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота», а я побачила в кожного і бажання, і натхнення продовжувати плідну співпрацю. У нас попереду ще два ТоТ і ми вже знаємо, над чим потрібно працювати. 

Триматиму вас в курсі.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

20.04.2016 р.

Доброго, приємного, чарівного всім дня! Вчора був такий чудовий день (мій День народження, це так, між іншим) ну і не тільки це, і я хочу поділитися з вами своїми враженнями. Позавчора розпочався тренінг регіональних тренерів проекту ''Вчимося жити разом''. І вже в перший день було стільки приємних емоцій, що тиждень обіцяє бути сповнений досвідом і насиченим різноплановими переживаннями. Позавчора ми всі познайомилися, намалювавши спільні портрети, що встановило доброзичливу і позитивну атмосферу. А ще я проводила показовий тренінг для вчителів, щоб показати, що, готуватися за нашими розробками занять тренеру буде не складно. Що ж можу сказати... Хвилюванню не було меж, але така позитивна, активна і доброзичлива група допомогла впоратися з цим. Хочеться знову подякувати всім учасникам за їх доречні коментарі та позитивний настрій.

А вчора всі мене дружно привітали з Днем народження. Ще ніколи мене не вітав такий досвідчений і водночас дуже-дуже хороший і позитивний колектив. Було надзвичайно приємно і я аже зашарілася... Вчорашній день пролетів непомітно, оскільки було багато роботи. Потрібно було допомагати тренерам готуватися до апробування розроблених занять, дещо пояснювати, дещо роздрукувати. Хочу відмітити, що всі учасники готові до співпраці, вони діляться своїми враженнями, досвідом і це радує. Кожного дня я спішу на роботу, очікуючи від нового дня море різнпланових емоцій. Це саме той час, коли я просто обожнюю свою роботу. З нетерпінням чекаю завершення тренінгу та підбиття підсумків. Хоч і буде сумно розлучатися з таким шикарним колективом, але тоді наша команда буде мати проаналізований матеріал для правок і ми з новою порцією рекомендацій і креативних думок продовжимо роботу над проектом. "Під лежачий камінь вода не тече", а так як всі учасники не сидять на місці, і кожен вносить якісь пропозиції, я думаю робота у нас піде далі як по маслу. 

До скорого зв'язку.

Ваша Наталка.

 

 ___________________________________________________________________ 

30.03.2016 р.

Приємного всім дня! Сонечко все більше і більше окутує нашу землю теплом; день став довшим, тому є більше часу як для роботи, так і для відпочинку. А оскільки те, чим я займаюсь, приносить мені задоволення, то відпочивати особливо немає від чого. 

Що ж до роботи – то розробка тренінгових курсів прямує до свого логічного завершення. І знаєте, як буває, чим ближче до фіналу – тим все більше виникає нових ідей, які вимагають детальнішої перевірки і переробки вже створених матеріалів. Десь щось потрібно доробити, щось замінити. Тож робочий процес «кипить»: купа справ і завдань, які вирішуються крок за кроком. І все це робиться згуртовано, дружньо. Завдяки чітким вказівкам і рекомендаціям керівництва, роботу вправно організовано на всіх фронтах (все-таки відчувається їх досвід у такого роду справах). А я намагаюсь ввібрати якомога більше цінної інформації та набратися необхідного досвіду. Адже це буде корисно мені не лише як асистенту проекту, а й у моєму майбутньому професійному зростанні. Народ каже: «Аби руки і охота, буде зроблена робота». І так як «охоти» вистачає на всіх, а руки «на місці» – я впевнена в позитивному результаті нашої діяльності.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

09.03. 2016 р.

Вітаю всіх з настанням весни – пори нової порції натхнення і нових звершень. В повітрі ще відчувається святковий настрій і сонячна погода не дає змоги похмурим будням зіпсувати мажнорний весняний лад. Хоча хочу сказати, «похмурі будні» - це не стосується мене і моєї роботи, адже на роботі мені ніколи сумувати.

Я вже писала вам про те, що на даному етапі виконання свого об’єму роботи в якості асистента проекту «Вчимося жити разом» я працюю над створенням навчальних курсів для 3 класу. Робота розміреними кроками просувається далі і далі по своєму протореному шляху, і я хочу сказати, що дуже вдячна своїм колегам за їхню допомогу і підтримку. Дівчата своїм професійним поглядом оцінюють мою роботу і дають суттєві поради, завдяки яким я «росту» як професіонал.

Оскільки нами передбачається використання відеоматеріалів та мультфільмів на заняттях для кращого сприйняття дітьми теми, то в мої завдання входить підбір таких матеріалів. Підбір являє собою пошук відеоматеріалів на різноманітних інтернет ресурсах, що не є нудною роботою. Тож я вже переглянула досить велику кількість мультфільмів і короткометражних відеороликів і досі продовжую це робити. Тому мій робочий час пролітає дуже швидко. Варто сказати, що хотілося б мати більше повчальних і якісних мультфільмів українською та російською мовами, бо англомовних відеоматеріалів є велика кількість, а от адаптованих для наших дітей не вистачає. А дітям же набагато цікавіше вивчати щось нове разом з улюбленими героями мультфільму. Особисто мені дуже подобається бути асистентом даного проекту. «Делу время, потехе час», - а у мене дві ці справи чудово співіснуть у плідному творчому симбіозі, тож я із задоволенням виконую свою роботу.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

17.02.2016 р.

Всім доброго дня і чудового настрою! За вікном майже весна, погода так і кличе піти на свіже повітря, погуляти в парку. Але в мене є справи набагато важливіші. Наш проект «Вчимося жити разом» набрав обертів і всі справно виконують своє коло обов’язків, пов’язаних із забезпеченням підтримки дітей у сфері освіти. 

Що ж до мене то я наразі розробляю навчальні курси для учнів 3 класу на засадах життєвих навичок. Учням молодшого шкільного віку потрібна особлива підтримка і увага (особливо тим, хто перейшов до нової школи), оскільки в них немає достатнього досвіду для адаптації в нових шкільних умовах. В роботі з третім класом особливий акцент робиться на розвиток навичок ефективної комунікації, кооперації, запобігання та розв’язання конфліктів, асертивності, самоповаги та самооцінки. І для цього я розробляю тренінговий курс, який включає 8 занять, розрахованих на набуття учнями необхідних навичок та встановлення дружніх стосунків в учнівському колективі. Застосування інтерактивних вправ, відеоматеріалів, руханок, цікавих завдань під час проходження курсу не дозволить учням нудьгувати, тим самим роблячи процес навчання не лише корисним, а й захоплюючим водночас. Розробка занять є клопіткою роботою, адже важливо не просто створити навчальну базу, а і враховувати особливості учнів, підбираючи ті чи інші завдання, вибирати такі вправи, які найкраще сприятимуть виробленню життєвих навичок. Оскільки в мене поки ще нема достатнього досвіду у створенні подібних навчальних курсів, мої колеги завжди охоче йдуть назустріч і допомагають у розв’язанні завдань, які виникають в процесі.

«Гарно того вчити, хто хоче все знати», тому я думаю, що і вчителі і учні будуть зацікавлені у впровадженні даного проекту, тож продовжую старанно виконувати поставлені переді мною задачі.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

1.02.2016 р.

Всім доброго дня і хорошого настрою! Я продовжую вести свій блог «Проект очима асистента», в якому обіцяла доносити вам інформацію стосовно нашого проеккту. Так от, минулого тижня, 27-28 січня, пройшов семінар регіональних координаторів проекту «Вчимося жити разом». Дана нарада є «точкою відправлення» команди у даний проект. Участь в нараді брали фахівці, які є причасними до проекту. 

Знаєте, як спочатку некомфортно почуваєшся серед незнайомих людей? Щоб "зламати лід" і зробити перебування на семінарі комфортнішим, а роботу плідною, можна використати "криголам" - вправу на зняття емоційного напруження. Одну з таких вправ на знайомство - "Портрет по колу", використала Тетяна Володимирівна Воронцова. Так спільними зусиллями були створені "портрети" усіх учасників, та кожен легко і невимушено представив себе. «Портрет по колу» зумів зблизити усіх один з одним та створив позитивну атмосферу у групі. Це потрібно було бачити, як усім сподобались їх ''портрети''!

Тож, щоб не втрачати таку хвилю піднесеного настрою, після налаштування на співпрацю було обговорено організаційні питання, які цікавили учасників семінару. Питання стосувалися визначення напрямів подальшої діяльності кожного сектору. Хочу сказати, що кожен з присутніх був зацікавлений у співпраці, оскільки всі жваво та активно вели дискусію та ділилися своїм досвідом. Було приємно спостерігати за роботою учасників семінару і досить корисно для мене. За ці два дні було зроблено значний об'єм роботи і усі залишилися задоволеними. До речі, є фото з конференції. Вони дуже класні і яскраві, тож не полініться переглянути їх.

Хочеться додати, що було досить вдало організовано робочий та обідній час,тому у кожного вистачило енергії для плідної співпраці. Було дуже приємно і пізнавально бути присутньою на такому заході, оскільки мені необхідно набиратися досвіду. Але «Більше справи, менше слів», тож з новою порцією натхнення і відповідальності приступаю до виконання своїх обов’язків.

Ваша Наталка

 

___________________________________________________________________ 

19.01.2016 р.

Привіт-привіт! Це знову я – Наталка Стаднік, асистент проекту «Вчимося жити разом». Оскільки я тут нова людина, у мене щодня виникає багато запитань і я потроху шукаю на них відповіді. Наприклад, звідки узявся цей проект, хто його ініціював, хто фінансує, хто виконує? Довелося трохи порозпитувати, самостійно пошукати інформацію і тепер я можу вам розказати про те, що дізналась. 
Коли на сході України розпочався збройний конфлікт і величезна кількість родин з дітьми стали вимушеними переселенцями, виникло багато проблем з їхньою адаптацією на новому місці проживання. Частина дітей перебувала в стресі через побачене вдома, частина не могла звикнути до нової школи, вчителів, знайти нових друзів, у декого були усі ці та безліч інших проблем. 
Тому представництво ЮНІСЕФ в Україні звернулося до Служби Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ЕСНО). Ця організація фінансує операції з надання допомоги жертвам природних та антропогенних катастроф і конфліктів поза межами Європейського Союзу, а від 2012 року тут було започатковано ініціативу «Діти миру» для надання підтримки гуманітарним проектам для дітей у зонах конфлікту.
Отже, проект «Вчимося жити разом» було ініційовано представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, а Служба Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та громадянського захисту (ЕСНО) в рамках ініціативи «Діти миру» виділила на його реалізацію 800 тисяч євро. 
Представництво ЮНІСЕФ в Україні залучило до виконання проекту дві організації. Перша – це Громадська організація «Дитячий фонд «Здоров’я через освіту», де я працюю. Ми виконуємо проект в частині впровадження освіти на засадах розвитку життєвих навичок. Другим виконавцем є Національний Університет «Києво-Могилянська Академія», який виконує проект в частині надання психосоціальної допомоги. Ось наскільки все серйозно!!! 
Даний проект розрахований лише на один рік, і за ці 366 днів потрібно буде дуже інтенсивно попрацювати, щоб виконати усе заплановане й допомогти максимальній кількості дітей. Але про плани я розповім трохи згодом, а тепер до праці, і пам’ятаймо, що «нагородою за добру справу служить звершення його». Обіцяю і надалі тримати вас в курсі.

Ваша Наталка.

 

 ___________________________________________________________________ 

13.01.2016 р.

Останнім часом відбувається стільки подій! Шалені новорічні свята, підготовка до останньої сесії, захисту диплома, вихід нової частини «Зоряних війн», моя нова робота... О, точно, нова робота. П’ять з половиною років навчання майже позаду, а попереду - перша офіційна робота в проекті «Вчимося жити разом». Чому я про це пишу? Тому, що одне з перших моїх завдань стало ведення особистого блога «Проект очима асистента». Менеджерам здалося, що свіжий погляд на проект може забезпечити тільки свіжа людина, тобто я. 

Отже, трохи про себе. Я – Стаднік Наталка, навчалась на кафедрі медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за спеціальністю «Здоров’я людини та практична психологія». До речі, моя спеціальність вже принесла мені чимало особистої користі: наприклад, я дізналась масу способів зміцнити своє здоров’я, а ще вона реально допомогла з працевлаштуванням. Я довго розмірковувала, де працюватиму після університету, але проблема вирішилася прямо там. Доцент нашої кафедри і за сумісництвом менеджер проекту Воронцова Тетяна Володимирівна, запропонувала мені посаду асистента проекту. 

Перше, що я відчула – радість: «Ура! В мене є робота! Цікава робота! Важлива робота! Захоплюючий проект!» Далі це відчуття змінилося невпевненістю: «І що я буду робити? А раптом щось не вийде? Ой-йой, боязно...». Але «переживши» перший робочий тиждень, я зрозуміла, що боятись нічого. Хоч проект і здається складним і потрібно багато працювати над його втіленням у життя, та я впевнена, що наша команда впорається. 

Проект спрямований на формування життєвих навичок, які полегшать адаптацію тимчасово переміщених дітей в регіонах довкола зони конфлікту на сході України. Особисто я очікую від нього неоціненний досвід, нові знайомства з вчителями і не тільки, а також задоволення від добре виконаної справи. І, як говорив Габріель Г. Маркес: «Натхнення приходить лише під час роботи», тож приступаю до виконання своїх обов’язків і обіцяю тримати вас в курсі подій.

До зв’язку і пам'ятайте: «Якщо хочеш, щоб життя тобі посміхнулося, спочатку сам посміхнись життю»©.